Перейти до вмісту

ЯЦЕНКО Віктор Кузьмич: відмінності між версіями

Матеріал з wikizpe
Створена сторінка: міні|праворуч|альт=ЯЦЕНКО Віктор Кузьмич|ЯЦЕНКО Віктор Кузьмич ==ЯЦЕНКО Віктор Кузьмич (3.01.1940 – 4.05.2006)== Народився 3 січня 1940 р., в м. Токмаку, Запорізька обл. Доктор технічних наук (1996), член Підйомно-транспортної академії наук України (1998), проф...
 
Немає опису редагування
 
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл: .jpg|міні|праворуч|альт=ЯЦЕНКО Віктор Кузьмич|ЯЦЕНКО Віктор Кузьмич]]
[[Файл: Яценко В.К..jpg|міні|праворуч|альт=ЯЦЕНКО Віктор Кузьмич|ЯЦЕНКО Віктор Кузьмич]]


==ЯЦЕНКО Віктор Кузьмич (3.01.1940 – 4.05.2006)==
==ЯЦЕНКО Віктор Кузьмич (3.01.1940 – 4.05.2006)==

Поточна версія на 12:09, 11 серпня 2025

ЯЦЕНКО Віктор Кузьмич
ЯЦЕНКО Віктор Кузьмич

ЯЦЕНКО Віктор Кузьмич (3.01.1940 – 4.05.2006)

[ред.]

Народився 3 січня 1940 р., в м. Токмаку, Запорізька обл. Доктор технічних наук (1996), член Підйомно-транспортної академії наук України (1998), професор (2001). 1967 року закінчив Запорізький машинобудівний ін-т ім. В.Я. Чубаря за спеціальністю «Технологія машинобудування, металорізальні верстати та інструменти. 1968-1985 рр. – асистент, ст. викладач, доцент каф. «Технології машинобудування». 1978-1990 рр. – керівник науково-дослідної лабораторії Міненерго СРСР «Підвищення зносостійкості деталей енергетичних установок технологічними методами». 1985-2006 – завідувач кафедри «Технології машинобудування» Запорізького машинобудівного ін-ту ім. В.Я. Чубаря (з 2001 р. – Запорізького національного технічного ун-ту). Заступник головного редактора фахового видання «Вісник двигунобудування». Організатор та голова Міжнародної науково-технічної конференції «Нові технології, методи обробки та зміцнення деталей енергетичних установок». Член експертної ради ВАК України з машинознавства та загального машинобудування.

Сфера наукових досліджень: підвищення несучої здатності деталей енергетичних установок технологічними методами, прогнозування довговічності деталей після деформаційного зміцнення.

У 2005 році нагороджений орденом ім. Петра Могили. У його доробку – понад 200 публікацій, 8 монографій, 3 підручники і 2 навчальних посібники.