АСАТУРЯН Асатур Шамірович (08.04.1920 – 16.09.2014 рр.)
Народився 8 квітня 1920 року в селі Мазра, Вірменія.
У 1939 році закінчив Індустріальний робітфак у м. Баку. Того ж року вступив до лав армії. У 1944 році закінчив Тбіліське артилерійське училище. Демобілізувався у травні 1947 році. Був нагороджений орденами «Червона Зірка», «Вітчизняної війни» I ступеня, «Богдана Хмельницького» III ступеня тощо.
Після закінчення Саратовського державного університету в 1952 році за розподілом був направлений до Уфимського науково-дослідного інституту нафти, у 1958 році – захистив кандидатську дисертацію в Московському інституті нафти і газу. 1960 року Асатур Шамірович був прийнятий за конкурсом до Запорізького машинобудівного інституту ім. В.Я. Чубаря на кафедру теорії механізмів і машин та теоретичної механіки на посаду доцента. Через сім років захистив докторську дисертацію, тоді ж його обрали завідувачем кафедри обчислювальної математики. У 1969 році отримав вчене звання професора. З 1992 р. до вересня 2012 р. працював на посаді професора цієї ж кафедри.
Сфера наукових досліджень: механіка суцільних середовищ, геологічно-розвідувальне буріння, механіка рідини, газу, теорія пружності. За його участі опубліковано понад 200 наукових праць.
Під керівництвом Асатуряна А.Ш. у 1972 році було відкрито аспірантуру за двома спеціальностями: «Механіка деформівного твердого тіла» і «Механіка рідини та газу». За цей час Асатур Шамірович брав участь у підготовці двох докторів наук та 15 кандидатів наук. Був нагороджений багатьма галузевими відзнаками, серед яких «За наукові досягнення», «Відмінник освіти України», йому було присуджено звання «Заслужений діяч науки і техніки України».